10 – Хреще́ння

Земля ж була пуста і пустошня, і темрява лежала над безоднею; і дух Божий ширяв понад водами.

Обрізуйте ж крайне тїло ваших сердець та й нехай не буде більше задубенїла шия ваша!

Обмий мене зовсїм від несправедливостї моєї, і очисти мене від гріха мого!

Очисти мене від гріха іссопом, і буду чистий; обмий мене, і буду над снїг білїйший!

Обмийтесь, станьте чистими; одкиньте далеко ледачі вчинки ваші зперед очій моїх; перестаньте чинити зло;

Позмивай же ледарство з серця твого, Ерусалиме, щоб тобі врятуватись: докіль іще гнїздити муться в тобі ледачі думки?

І вилию на вас чисту воду, й станете чисті від усїх ваших нечистот, і від усїх ваших ідолів очищу вас. І вложу вам нове серце й дам нового духа, й викину камяне серце з вашого тїла, а дам вам серце мясне. І вдихну в нутро ваше духа мого, й учиню, що будете ходити в заповідях моїх, та хоронити й виповняти постанови мої.

Тодї виходили до него Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йорданська, і хрестились в Йорданї від него, сповідаючи гріхи свої. Та, бачивши він, що багато Фарисеїв і Садукеїв приходило до хрещення його, сказав до них: Кодло гадюче, хто остеріг вас, щоб утїкали від настигаючого гнїва? Принесїть же овощ достойний покаяння;

Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують, та й кидають ув огонь. Я оце хрещу вас водою на покаяннє; а Той, що йде за мною, потужнїщий від мене; недостоєн я Йому й обувя носити: Він вас хрестити ме Духом сьвятим та огнем. У руцї в Него лопата, й перечистить Він тік свій, і збере пшеницю свою в клуню, а полову спалить огнем невгасимим.

Приходить тодї Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, охреститись від него. Та Йоан не допускав Його, говорячи: Менї самому треба в Тебе хреститись, а Ти прийшов до мене? Відказуючи йому Ісус, рече до него: Допусти тепер, бо так годить ся нам чинити всяку правду. Тодї допустив Його. І охрестившись Ісус, вийшов зараз із води; й ось відчинилось Йому небо, і побачив він Духа Божого, що спустивсь як голуб, і злинув на Него. І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.

Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю. Хрещеннє Йоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому? коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка. І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.

Ійдїть же навчайте всї народи, хрестячи їх в імя Отця, і Сина, й сьвятого Духа, навчаючи їх додержувати всього, що я заповідав вам; і ось я з вами по всї днї, до кінця сьвіта. Амінь.

Появивсь Йоан, хрестячи в пустинї, й проповідуючи хрещеннє покаяння на прощеннє гріхів. І виходила до него вся сторона Юдейська й Єрусалимцї, й хрестились від него всї в ріцї Йорданї, сповідаючи гріхи свої. Був же Йоан одягнений у верблюжий волос і в пояс шкуряний на поясницї своїй; а їв сарану та дикий мед; і проповідував, глаголючи: Гряде потужнїщий над мене слїдом за мною; у Него недостоєн я, нахилившись, розвязати ремінь обувя Його. Я хрестив вас водою, Він же хрестите ме вас Духом сьвятим.

І сталось тими днями: Прийшов Ісус із Назарету Галилейського, й охрестивсь у Йоана в Йорданї. І, зараз вийшовши з води, побачив небеса, що відчинились, і Дух, як голуб, злинув на Него. І зійшов голос із небес: Ти єси Син мій любий, що я вподобав.

Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю. Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї. І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому? Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був. І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.

І рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте євангелию усякому твориву. Хто вірувати ме та охрестить ся, спасеть ся; а хто не вірувати ме, осудить ся. Ознаки ж віруючим такі будуть: імям моїм бісів виганяти муть; мовами заговорять новими;

І ходив він по всїй околицї Йорданській, проповідуючи хрещеннє покаяння на прощеннє гріхів,

Говорив тодї до людей, що вийшли охреститись від него: Кодло гадюче, хто остеріг вас, щоб утїкали від настигаючого гнїва? Принесїть же овощ достойний покаяння, і не починайте казати самі собі: В нас отець Авраам; глаголю бо вам: Що зможе Бог з каміння сього підняти дїтей Авраамові. Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують та й в огонь кидають.

Прийшли ж і митники хреститись, і промовили до него: Учителю, що нам робити?

озвавсь Йоан до всїх, глаголючи: Я водою хрещу вас; ійде ж потужнїщий від мене, котрому недостоєн я розвязати ременя обувя Його: Той хрестити ме вас Духом сьвятим і огнем; котрого лопата в руцї Його, й перечистить тік свій, і збере пшеницю в клуню свою, а полову спалить огнем невгасаючим.

Стало ж ся, як хрестились усї люде й Ісус хрестив ся та молив ся, відчинилось небо, і злинув Дух сьвятий, у тїлесному видї, як голуб, на Него, й голос із неба роздав ся, глаголючи: Ти єси Син мій любий, тебе вподобав я.

І ввесь народ слухаючий, і митники, оправдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим. Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.

І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним. І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим. І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.

Озвавсь Ісус і рече йому: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не народить ся звиш, не може видїти царства Божого. Каже до Него Никодим: Як же може чоловік народитись, старим бувши? хиба може в утробу матери своєї знов увійти, і родитись? Озвавсь Ісус: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся од води й Духа, не може ввійти в царство Боже. Роджене від тїла - тїло, а роджене від Духа - дух. Не дивуй ся, що глаголав тобі: Мусите ви народити ся звиш.

Після сього пійшов Ісус і ученики Його в Юдейську землю; і там пробував з ними, й хрестив. Хрестив же й Йоан у Єнонї поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились.

Постало ж змаганнє в учеників Йоанових з Жидами про очищеннє. І прийшли вони до Йоана, й казали йому: Рави, той що був з тобою за Йорданом, котрому сьвідкував єси, ось сей хрестить і всї йдуть до Него. Озвавсь Йоан і рече: Не може чоловік прийняти нїчого, коли не буде дано йому з неба.

Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан, (хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його;) то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.

Коли любите мене, хоронїть заповідї мої.

і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене. Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.

А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі. І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли. І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них. І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.

Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три. Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах. Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.

Як же увірували Филипу, що благовіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки. Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся.

Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана, котрі прийшовши, молили ся про них, щоб прийняли Духа сьвятого. (Ще бо нї на кого з них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.) Тодї клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа.

Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись? Рече ж Филип: Коли віруєш усїм серцем, то можна. Озвавши ся ж, каже: Вірую, що Син Божий Ісус Христос. І звелїв з'упинити воза; й увійшли обидва в воду, Филип і євнух; і охрестив його. Як же вийшли з води, Дух Господень ухопив Филипа, і не бачив його більш євнух; і пійшов дорогою своєю, радуючись. Филип же опинивсь ув Азотї, і проходячи проповідував по всїх городах, аж доки прийшов у Кесарию.

І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.

Чи може хто боронити води, щоб оцїм охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми? І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тодї просили його, щоб пробув у них кілька днїв.

Згадав я тодї слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим. Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові? Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!

Із його ж насїння підняв Бог по обітуванню Ізраїлеві Спасителя Ісуса, перед котрого приходом проповідував Йоан хрещеннє покаяння всьому народові Ізраїлевому.

І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголане від Павла. Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.

Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій. І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його. І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.

Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.

рече до них: Чи прийняли ви Духа сьвятого, увірувавши? Вони ж сказали йому: Ба й не чували, чи є Дух сьвятий. І рече до них: У що ж ви хрестились? Вони ж казали: В Йоанове хрещеннє. Рече ж Павел: Йоан хрестив хрещеннєм покаяння, глаголючи людям, щоб у Грядущого за ним вірували, се єсть в Христа Ісуса. Почувши ж се, хрестились в імя Господа Ісуса. І, як положив на них Павел руки, зійшов Дух сьвятий на них, і заговорили мовами, і пророкували.

А тепер чого гаєш ся? уставши охрестись, та обмий гріхи твої, призвавши імя Господнє.

Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились? Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили. Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо, знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху. Хто бо вмер, той визволивсь од гріха. Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,

Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христї Ісусї, Господї нашім.

Коли ж Христос в вас, тодї тїло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.

А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та оправдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.

Бо одним Духом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всї одним Духом напоєнї.

Тим же, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.

Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа. Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.

І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими,

і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені), і воскресив з Ним, і дав нам сидїти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї,

Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання; один Господь, одна віра, одно хрещеннє,

щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові, щоб поставити її перед собою славною церквою, що не має скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.

В котрому ви й обрізані обрізаннєм нерукотворним, скинувши тїло гріхів тїлесних в обрізаннї Христовому, погрібшись із Ним хрещеннєм, і в котрому і встали вірою в силу Бога, котрий воскресив Його з мертвих.

Тим же, зоставивши початки Христового слова, ідїмо до звершення, не кладучи знов основин покаяння од мертвих дїл і віри в Бога, науки хрещення, і положення рук, і воскресення мертвих, і суду вічнього. І се зробимо, коли Бог дозволить.

Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою, дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм, і Єрея великого над домом Божим, приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;

Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро, як народжені не з тлїнного сїмя, а з нетлїнного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік.

чого образ хрещеннє (не відложеннє тїлесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа,

Блаженні, що творять заповідї Його, щоб мали власть до дерева життя, і увійшли ворітьми в город.