15 – Пияцтво

І почав Нояг бути ратаєм на землї і насадив виноград. І пив вино, та й упився і лежав обнаживши ся у наметї свойму. І побачив Хам, отець Канаанів, наготу батька свого, і вийшовши геть оповідав обом братам своїм.

Вина й хмелевих напитків не пий, нї ти сам нї сини твої з тобою, як треба вам увійти в соборний намет, щоб не вмерти вам. Установа віковічна в роди ваші, І щоб розбирати вам між тим, що сьвяте, і тим, що не сьвяте, між тим, що чисте, і що не чисте,

Од вина й трунку запиваючого мусить здержуватись: оцту винного й оцту трункового не пити ме; і жадного соку виноградного не пити ме, і не їсти ме нї сьвіжого нї сушеного винограду.

І скажуть громадським мужам міста свого: Сей син наш непокірливий і бутний, і не слухає голосу нашого, гульвіса і пиячина!

Бо виноград їх від винограду Содомського та з поля Гоморського; ягоди їх їдовиті ягоди, гіркі їх грона. Вино їх се їдь гадюча і погибельна отрута змієва.

Остерегайся ж, не пий нї вина нї впиваючого напитку, й не їж нїчого нечистого;

Ти дав народові твому зазнати гіркої долї, напоїв нас вином, забиваючим памороки.

Бо в руцї Господа чаша, вона піниться від вина, повна вина заправленого, і він наливає з неї; гущу його мусять вихлептати всї беззаконники землї.

Бо вони їдять хлїб беззаконностї, а вино попивають (з добра), що насильством придбали.

Вино - зрадник; напитки - буйність; хто на них надиться - безумний.

Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ - тому не збогатїти.

Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, - Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.

У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі? У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи. Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає! Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить. Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить, І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї; Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.

Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати, Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих. Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю; Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.

Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.

Горе тим, що з ранку вже шукають напоїв, та й до ночі розпалюють себе вином; Гарфа й гуслі, бубон і сопілка та вино на їх бенкетах; а на дїла Господнї вони й не спозирнуть, і про вчинки рук його й не спогадають.

Горе тим, що хоробрі до пиття вина, й сильні в приправі впиваючих напитків;

Одуру дух послав Господь на них, і ввели вони Египет у блуд у всїх справах його, так, як робить пяний, що блює й в блювотинї бродить.

Вже вина не пють із сьпівом; гіркий напиток усїм, що його пють. Поруйнований запустїлий город, будинки замкнені стоять, нї-як входити. Плачуть за вином по улицях; радощі замеркли, прогнані всї веселощі з землї. В городах пустки зістались, ворота повалились.

І хитати меться, наче пяний, гойдати меться, неначе колиска, бо беззаконностї її обтяжують її; упаде вона, та й не підведеться.

Горе коронї гордих та пяних Ефраїміїв, (горе) зовялому цьвіту в величній окрасї його, що розсадовився поверх гори понад урожайною долиною, та все, мов би пяний од вина.

Ногами буде потоптана корона гординї пяних Ефраїміїв.

Бо й вони од вина спотикаються й збиваються напоями з дороги; сьвященник і пророк спотикаються від опяняючих напитків; поконані вином, ходять, мов безглузді від напою; в пізнаннї похибляються, помиляються в осудї. Столи в них повні гиду й блювотини, нема чистого місця.

З'умійтесь же й дивуйтесь! Вони других ослїпили, та й самі ослїпли; вони пяні, хоч не від вина, - заточуються, хоч не від напою;

Приходїть (говорять вони), достану вина, напиймось сикери; як сьогоднї, так буде й завтра; ба ще й більше!

Оце ж промов до них се слово: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Усякий скіряний міх сповнюють вином. Коли ж тобі відкажуть: Хиба ж ми не знаємо, що всяку кінву та сповняють вином? Тодї скажи їм: Так говорить Господь: Ось я сповню аж до перепою вином усїх осадників сієї землї й царів, що, яко наслїдники Давидові, седять на престолах, і сьвященників і пророків та й усїх осадників Ерусалимських, І порозбиваю одного об одного, отцїв і синів укупі, говорить Господь, - нїякої пільги нї милосердя не буде їм, і не пожалую вигубити їх.

Що до пророків: Роздирається серце моє в менї; тремтять усї костї мої; я - мов пяний, мов чоловік, що його подолїло вино, а се через Господа й задля сьвятих слів його.

Так бо сказав менї Господь, Бог Ізрайлїв: Возьми сього кубка з вином пересердя мого з руки моєї, і напій з його всї народи, що до них тебе посилаю. І випють вони, й будуть заточуватись, і стуманїють на вид меча, що пошлю на них.

І скажи їм: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Пийте й упийтесь, щоб аж вертали, та падайте, не вставайте вже од меча, що пошлю на вас.

І поставив я перед Рехавіївською родиною повні чаші вина й збанки, й промовив до них: Пійте вино. Та вони відказали: Вина ми не пємо, бо Йонадав Рехавенко, наш предок, дав нам заповіт, сказавши: Не пийте вина нї ви самі, нї дїти ваші по віки.

До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;

Блукала єси по дорозї сестри твоєї; за те ж і дам я в руку тобі кубок її. Так говорить Господь Бог: Пити меш кубок сестри твоєї - глибокий і широкій, і сьміх та наруга впаде на тебе, що в него так багато змістилось. Аж до перепою напєшся смутку, бо кубком страху й спустошення є чаша сестри твоєї Самариї. І випєш його, аж висушиш, ба й черепє його оближеш, і будеш (з болю) груди собі роздирати; бо так сказав я, Господь Бог. Іще сказав Господь Бог так: Позаяк ти забула мене й одвернулась від мене, так і терпи ж за беззаконство твоє та за блудництва твої.

І вина не буде пити нї один сьвященник, як ійти ме в середній двір.

Даниїл же постановив у серцї свойму не опоганюватись стравами з царського стола й вином, яке пив царь, та й просив старшого над скопцями, щоб йому було дозволено не опоганюватись.

Тодї Амелсар брав їх страви й вино до пиття, а їм давав овощі.

Але підняв себе проти Господа небес, і се принесено посуд дому його перед тебе, а ти й дуки твої, жінки твої й наложницї твої пили з них вино, та й хвалив єси богів срібних і золотих, мідяних, залїзних, деревяних і камяних, що нї бачать, нї чують, нї розуміють, а Бога, що в його руцї твоє диханнє і в його всї стежки твої, ти не пошанував.

Блуд і вино та напої відбирають у них розум.

День царський у нас! князї розгорячились до впаду вином, а царь простягає руку свою до висьмівників.

Прокиньтесь, пяницї, й плачте-голосїте, ви всї, що любите вино попивати, затужіть по виноградньому сокові, бо його однято од уст у вас!

Ув одежі, в застав взятій, лежать на вколїшках при всїх жертівниках, а вино від винуватцїв пють у домах богів своїх.

А ви назореїв вином поїли, а пророкам наказували, кажучи: Не пророкуйте!

Що пєте з чаш вино, мажетесь мастьми дорогими, а не маєте спожалїння над недолею Йосифовою!

Як би який вітрогон придумав брехню та й сказав: Буду про вино та напитки вам пророкувати, то й був би він пророком по смаку тим людям.

Хоч, мов той терен, сплетуться вони, проміж себе, та бенкетувати муть аж до пяна, - будуть вони пожерті до нащаду, як суха солома.

Горе тобі, що подаєш ближньому твому напій з домішкою твоєї злоби, й впоюєш його, щоб бачити сором його! Та самий ти заситив себе стидом замість слави; пий же й ти та покажи наготу; бо до тебе повернеться кубок у правицї Господнїй, і впаде безчесть на твою славу.

Бо прийшов Йоан, не їсть і не пє, а вони кажуть: Диявола має. Прийшов Син чоловічий, їсть і пє, а вони кажуть: Ось чоловік прожора та пяниця, друг митникам та грішникам. І оправдилась премудрість од дїтей своїх.

А которий лукавий слуга казати ме в серцї своїм: Забарить ся мій пан прийти, та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями; то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відає, та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить: там буде плач і скреготаннє зубів.

Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.

Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола має. Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.

Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись, прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.

Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством, та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподївано на вас не настиг день той.

Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста, і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досї.

Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались. Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє. Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня. А єсть се, що промовив пророк Йоіл:

Яко в день нумо чесно ходити, не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпустї, не в сварнї та завистї. Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догоджуйте тїлу в похотї.

Добре не їсти мясива, анї пити вина, нї (такого), від чого брат твій спотикаєть ся або блазнить ся, або знемогає.

Хиба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас? Коли хто зруйнує Божий храм, зруйнує його Бог: бо храм Божий сьвят, котрий єсте ви.

Тепер же я писав вам, щоб не мішались, коли хто, звавшись братом, буде або перелюбник, або зажерливий, або ідолослужитель, або злоріка, або пяниця, або хижак; з таким і не їсти.

Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудники, нї ідолослужителї, нї перелюбники, нї пещені, нї мужоложники, нї злодїї, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслїдять. А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та оправдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.

Хиба не знаєте, що тїло ваше храм Духа сьвятого, що (живе) в вас, котрого маєте від Бога, і ви не свої? Ви бо куплені цїною; тим прославляйте Бога в тїлї вашому і в дусї вашому; вони Божі.

Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.

Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо. Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї. Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.

Явні ж дїла тїлесні; оце вони: перелюб, блуд, нечистота, розпуст, ідолослуженнє, чаруваннє, ворогуваннє, свари, ненависть, гнїв, суперечки, незгода, єресї, зависть, убийство, пянство, бенкети й таке инше. Се наперед глаголю вам, яко ж і наперед глаголав, що хто таке робить, ті царства Божого не наслїдять.

І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом, бесїдуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві,

Тим же оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі. Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся. Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і (надївши) шолом надїї на спасеннє. Бо не призначив нас Бог на гнїв, а на одержаннє спасення, через Господа нашого Ісуса Христа,

Треба ж епископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим, не пяницею, не до бійки, не до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,

Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,

Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.

Ти ж тверезись у всьому, терпи лихо, роби дїло благовісника, службу твою знаною вчини. Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав.

Треба бо епископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання, а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,

старики щоб були тверезі, чесні, мірні, здорові вірою, любовю, терпіннєм; старі жінки так само щоб убирались як годить ся сьвятим, (були) не осудливі, не підневолені великому пянству і навчали добра,

Молодїж так само напоминай знати міру.

навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віцї,

Тим то, підперезавши поясницї думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приносить ся вам в одкриттю Ісуса Христа. Яко дїти слухняні, не водячи себе по давнїм хотїнням вашим, що в незнанню, а, яко Покликавший вас сьвятий, і ви самі сьвяті у всьому життю будьте: бо написано: "Будьте сьвяті, бо я сьвят."

Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпустї, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.

Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти; проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.

Коли визнаєм гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякої неправди.

І другий ангел ішов слїдом (за ними), глаголючи: Упав, упав Вавилон, великий город, що пристрастним вином блудодїяння свого напоїв всї народи.

з котрою блудили царі земні, і впивались вином блудодїяння її, ті, що домують на землї.

Бо пристрасним вином блудодїяння свого напоїла всї народи, і царі земні блудили з нею, і купцї земні з превеликої розкоші її збагатїли.